Представляючи ряд рекомендацій для поліпшення наукового рейтингу науково-педагогічних працівників університету, аспірантів та молодих вчених, наводимо тлумачення найбільш вживаних термінів, які використовуються при оцінці наукової діяльності науково-педагогічних працівників в Україні та світі.

Наукометричні показники (основні):

Індекс цитування (ІЦ) даних – один з найважливіших критеріїв оцінювання наукового рівня вченого у міжнародній спільноті. ІЦ показує, скільки разів статті цього автора було процитовано в працях інших вчених протягом відповідного року.

Індекс Гірша (h-індекс) – це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, заснований на врахуванні кількості публікацій та кількості цитувань цих публікацій. Наприклад, h-індекс науковця, який становить 10, означає, що науковцем було опубліковано не менше 10 робіт, кожна з яких була процитована 10 разів та більше.

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – чисельний показник важливості, наукової цінності журналу. Імпакт-фактор встановлюється за трирічний період шляхом співвідношення кількості посилань на статті в журналі протягом поточного року до загальної кількості статей, надрукованих у цьому журналі за попередні два роки. Рейтинг журналів по імпакт-фактору публікується в базі даних Journal Citation Reports (JCR), яка знаходиться на платформі Web of science. Наукометрична база даних Scopus публікує двічі на рік два основні імпакт-фактори: Scimago Journal Rank (SJR) та Sourse Normalized impact per paper (SNIP).

Google Scholar Citations. Google Scholar індексує набагато більше джерел інформації, ніж інші наукометричні бази даних, зокрема наукові видання, які входять до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії Міністерства освіти і науки України. Тому цей індекс цитувань зазвичай вищий. Наукометричні показники у Google Scholar виводяться за весь період та за останні 5 років (статистика цитування – загальна кількість посилань на публікації автора; Індекс Гірша (h-індекс); i 10-Index – дорівнює кількості публікацій із щонайменше 10 цитатами).

Рейтинг журналів на основі квартила розраховується для кожного журналу в кожній його предметній категорії згідно з імпакт-фактором журналу. Квартиль (одна четверта) означає, що всі журнали у певній категорії подіються на чотири групи за їхнім рівнем імпакт-фактора. До першого квартиля включають журнали із найбільшими імпакт-факторам у категорії, до останнього журналу – із найнижчим (до 25%).

Зазначимо, що згідно із наказом Міністерства освіти і науки України від 23.09.2019 № 1220 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» науковим публікаціям надається різна вага. Так, публікації у виданні, віднесеному до першого і другого квартилів (Q1 і Q2) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports, прирівнюється до трьох публікацій, у виданні, віднесеному до третього квартиля (Q3), – до двох публікацій.

Враховуючи викладене, очевидно, що для поліпшення власного авторського наукового рейтингу важливим є правильний вибір наукового видання для публікації наукової статті. При чому перевага повинна надаватися науковим виданням, які мають імпакт-фактор, високу середню кількість цитувань, віднесеним до першого і третього квартилів. Квартиль журналу також можна визначити самостійно за посиланням: https://www.scimagojr.com/, імпакт-фактор – за посиланням https://mjl.clarivate.com/home.

На офіційному сайті університету за посиланням https://kmu.edu.ua/library-ukr/ представлено українські наукові журнали, які є у науково-метричних базах Scopus та Web of science. Видання розподілені за такими показниками як: середня кількість цитувань, квартиль, імпакт-фактор у Scopus та Web of science за групами наук – природничі, суспільні, технічні та мультидисциплінарні.

Проаналізувавши представлені дані, рекомендуємо розглядати для публікації результатів наукових досліджень університету такі вітчизняні видання як:  «Cytology and Genetics» (ISSN 0564-3783), «Journal of Chemistry and Technologies» (ISSN  2663-2934), «Медичні перспективи» (ISSN 2307-0404), «Методи та об’єкти хімічного аналізу» (ISSN 1991-0290), «Нейрофізіологія» (ISSN 0090-2977), «Regulatory Mechanisms in Biosystems» (ISSN 2519-8521),   «Theoretical and Experimental Chemistry» (ISSN 0040-5760), «Києво-Могилянський гуманітарний журнал» (ISSN 313-4895) тощо.

При виборі тематики власних наукових досліджень та наукових статей для поліпшення показників цитування пропонуємо, зокрема, звертати увагу на: щорічній звіт досліджень CLARIVATE, який можна замовити за посиланням: https://discover.clarivate.com/2022ResearchFronts_EN; інформаційні бюлетені Всесвітньої організації охорони здоров’я (https://www.who.int/news-room/fact-sheets); Перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 09.05.2023 № 463 (https://mon.gov.ua/ua/news/rishennya-uryadu-onovleno-perelik-prioritetnih-tematichnih-napryamiv-naukovih-doslidzhen-i-naukovo-tehnichnih-rozrobok) тощо.

Ключові слова, які подаються у науковій статті, повинні забезпечити пошук статті у базах цитування (WOS, Scopus та інших), що робить наукову працю доступною для цитування іншими вченими. Це сприяє збільшенню рівня цитованості автора. Відповідно ключові слова мають відобразити суть, ядро наукової статті. Якщо ключі обмежити лише загальними фразами є ризик того, що читача стаття не зацікавить (не всі пошукові системи можуть виконувати пошук по всьому документу, якщо текст прихований платною підпискою). Існує кілька інструментів для генерації ключових слів для вашої наукової роботи. До них відносяться: Планувальник ключових слів Google – безкоштовний інструмент від Google, який допоможе вам знайти релевантні ключові слова та фрази для вашої наукової роботи; Інструмент ключових слів – ще один безкоштовний інструмент, який генерує ключові слова на основі пошукових запитів з різних пошукових систем; Менделея –інструмент управління дослідженнями, який автоматично визначає ключові слова у науковій роботі та пропонує додаткові ключові слова на основі її змісту.

Пошук наукових видань, що входять до науково-метричних баз даних Scopus та Web of Science доступний за посиланнями на відповідних інтернет-платформах:  https://www.scopus.com/ та https://clarivate.com/cis/solutions/web-of-science/ (пошук за ISSN наукового видання).

Вимоги для публікацій наукових статей у виданнях, що входять до баз Scopus або Web of Science розміщуються на офіційних інтернет-сторінках цих  видань у спеціальних розділах для авторів. Під час розгляду публікацій редакція керується міжнародними стандартами, порадами та ресурсами з усіх аспектів видавничої етики відповідно до вимог Комітету з видавничої етики COPE, Всесвітньої асоціації редакторів медичних журналів WAME, Міжнародного комітету редакторів медичних журналів ICMJE, а також чинними нормативними документами зі стандартизації в галузі видавничої справи України, які надають рекомендації з передової практики проведення медичних досліджень і звітності за ними.

Стаття повинна бути присвячена актуальній проблемі, мати високий рівень наукової значущості й новизни, високу методологічну та методичну якість роботи, базуватися на нових достовірних наукових даних та відповідати профілю журналу. Викладення статті повинно бути послідовним, логічним, чітким, щоб бути зрозумілим для читачів журналу з різних країн.

Редакція журналу здійснює контроль за якістю статей, дотримуючись прозорості стандартів рецензування. Статті підлягають анонімному подвійному (сліпому) внутрішньому або зовнішньому рецензуванню, про результати якого повідомляється автору. Редакція залишає за собою право скорочувати й редагувати прийняті роботи.

Матеріали, в яких порушені принципи видавничої етики та біоетики, не приймаються. Дослідження на пацієнтах чи добровольцях вимагають схвалення етичного комітету та поінформованої письмової згоди учасників (для дітей – письмової згоди батьків або опікунів). Автори повинні підтвердити, що всі необхідні згоди, які вимагаються чинним законодавством, від будь-якого відповідного пацієнта, учасника дослідження та/або іншої особи, відомості про яку включено до статті, було отримано в письмовій формі. Для дотримання конфіденційності пацієнта та будь-якої іншої людини підписані форми згоди повинні зберігатися у відповідального автора. Автори несуть персональну відповідальність за достовірність наведених матеріалів, зокрема автор-кореспондент рукопису підтверджує, що заяви учасників дослідження, заяви про конфлікт інтересів тощо, включені до цього документа, вірні та були схвалені всіма співавторами.

Однією з вимог для публікації наукових статей є також зазначення індексу статті за Універсальною десятковою класифікацією (УДК), який можна визначити за допомогою працівників бібліотеки або самостійно (https://udcsummary.info/php/index.php?lang=uk&pr=Y).

З метою поліпшення показників цитування авторам рекомендується також розміщувати свої, уже опубліковані статті на особистих або інституційних веб-сайтах, в каталогах, репозиторіях (arXiv.org, ssrn.com, ResearchGate, academia.edu, Zenodo, mysciencework, Figshare та ін.).

Також зазначимо, що на вимогу більшості вітчизняних редакцій стаття повинна бути підписана усіма співавторами, мати візу керівника та такі супровідні документи:  офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (правильна назва – ПВНЗ «Київський медичний університет», Private Higher Educational Establishment «Kyiv Medical University»);  висновок експертної комісії ПВНЗ «Київський медичний університет» для визначення  можливості відкритого опублікування наукових матеріалів та комісії з питань біоетики університету (за потреби).