Всесвітній тиждень імунізації

Всесвітній тиждень імунізації відзначається щороку в останній тиждень квітня (24-30 квітня), його головна мета – сприяння використанню вакцин для захисту від хвороб людей різного віку. Імунізація щороку рятує мільйони життів і на сьогодні вона визнана однією з найефективніших з усіх існуючих заходів охорони здоров’я. Гасло Всесвітнього тижня імунізації цього року – “Вакцини нас зближують ”.

Наразі, у розпалі вакцинації від COVID-19, багатьох українців хвилює питання, що таке вакцина, як вона виробляється та її вплив на людський організм. Тому ми вирішили підготувати для вас цю цікаву інформацію щодо вакцин та щеплень.

Що таке вакцини?

Вакцини – імунобіологічні препарати з бактерій, вірусів або продуктів їх життєдіяльності, які застосовуються для активної імунізації людей і тварин з метою специфічної профілактики та лікування захворювань інфекційної етіології. Застосування вакцин здійснило прорив в історії, подолавши інфекційні хвороби, такі як: поліомієліт, віспу, дифтерію і т.п.

Який принцип дії?

Коли вакцина потрапляє в організм людини, імунна система вивчає її, запам’ятовує та починає виробляти спеціальні речовини для її знищення. Речовини-вбивці діють вибірково, а організм виробляє специфічний імунітет. Вакцина ніби «навчає» імунну систему, готуючи її до боротьби з «повноцінною» інфекцією.

Таким чином, потрапляючи в організм, вакцини викликають таку ж перебудову імунної системи, яка має місце при справжньому зараженні хворобою. Щоправда з одним приємним винятком: людина при цьому не хворіє.

Після такої підготовки потрапляння інфекційних агентів в організм викликає швидку і потужну протидію імунної системи, і хвороба не розвивається.

Як проводять щеплення?

Вакцини вводять в організм різними шляхами. Традиційний – внутрішньом’язово. Часто вакцини вводять під шкіру. Деякі щеплення роблять через рот.

Зберігання вакцин

Вакцини – вибагливі до температури, вологості, сонячного світла. Оптимальна температура для зберігання кожного виду вакцин різна. Є вакцини, які зберігаються при температурі – від + 2 до + 8°C, а є й такі, що вимагають від – 20 до – 80°C. При порушенні вимог імунобіологічні препарати втрачають свої властивості.

Види вакцин за складом

За складом вакцини поділяються на моновакцини та полівакцини (комбіновані). Моновакцини використовуються для створення імунітету від одного типу мікробів – це вакцини проти туберкульозу, поліомієліту, кору. Полівакцини (комбіновані) – препарати, до складу яких входить декілька антигенів, які дозволяють людині отримати захист одночасно від декількох інфекцій.

Види вакцин за походженням

Живі вакцини – містять ослаблений живий мікроорганізм. Прикладом можуть бути вакцини проти поліомієліту, кору, паротиту, краснухи чи туберкульозу. Можуть бути отримані шляхом селекції (БЦЖ, протигрипозна).

Інактивовані (вбиті) вакцини – містять вбитий цілий мікроорганізм (наприклад цільноклітинна вакцина проти кашлюку, інактивовані вакцини проти сказу, вірусного гепатиту А). Їх вбивають фізичними (температура, радіація, ультрафіолетове випромінювання) чи хімічними (спирт, формальдегід) методами.

Хімічні – містять компоненти клітинної стінки та інших частин збудника.

Анатоксини – вакцини, що містять інактивований токсин (яд), який продукують бактерії. Після оброблення токсичні властивості зникають, але залишаються імуногенні. Прикладом може бути вакцина проти дифтерії та правця.

Рекомбінантні вакцини – вакцини, отримані методом генної інженерії. Векторними є вакцина проти вірусного гепатиту В та COVID-19