Пульмонолог Євген Симонець: «Чиновники спровокували ситуацію, коли громадяни перестали дотримуватись карантину»

За останні тижні в Україні часто фіксують антирекорди по кількості хворих на коронавірус. Чиновники кажуть, що цифри ростуть через збільшення кількості тестів. Але і громадян в недотриманні карантину також звинувачують: ті й справді масово гуляють містами без масок, ігноруючи обмеження і соціальну дистанцію. З наступного тижня в Києві почнуться масові перевірки транспорту і кафе, а Київська область близька до того, щоб посилити карантин.

Про те, чому ростуть цифри по захворюваності на COVID-19 та як вберегтися від коронавірусу влітку, коли карантину українці дотримуються все менше – #Буквам розповів доцент кафедри хірургії №1 Київського медичного університету, пульмонолог, торакальний хірург Євген Симонець.

«Люди думають приблизно так: «якщо депутат ходить в Раді без маски, чому в масці маю ходити я?»

Євгене, останні тижні захворюваність на коронавірус знову росте. Одні кажуть, це через те, що роблять більше тестів. Інші звинувачують українців, які «забивають» на карантин. А яка ваша думка?

Цю ситуацію треба розглядати саме в цих двох площинах. Суспільство розділилося на тих, хто покладається на тести й на тих, хто винить у поширенні хвороби самих громадян. Одні перекладають провину на інших. Насправді ж винні і одні, і другі. Чиновники винні в тому, що не забезпечили адекватне дотримання умов карантину.

Українське суспільство хоч і специфічне, але достатньо свідоме. З одного боку, в усіх ЗМІ ми чуємо про страшну хворобу, що треба використовувати маски. А з іншого – депутати Верховної Ради на засідання приходять без масок, їх бачить вся Україна, увесь світ. Пересічного громадянина ловить поліція і штрафує за таке на 17 тисяч гривень, а депутату нічого за це не буде. Маленькі кав’ярні зачиняють, а ресторан «Велюр» спокійно працює, приймає тих, у кого товстий гаманець. Самі ж чиновники спровокували ситуацію, коли громадяни перестали дотримуватись карантину й довіряти всьому, що кажуть сучасні політики. Люди думають приблизно так: «якщо депутат ходить в Раді без маски, чому в масці маю ходити я?»

Плюс – все це співпало із пом’якшенням карантинних заходів. І що б зараз людям не кричали лікарі, їх вже не так слухають, як раніше. На жаль, це так, і це дуже погано.

Крім того, карантину менше дотримуються, бо серед людей прийнято чомусь шукати хворих на коронавірус серед знайомих. І якщо їх немає, значить нібито нічого страшного не відбувається. Я от якраз зовсім недавно спілкувався з людьми, яких бачив вперше. Вони один одного питали, чи хворіє хто із знайомих. Потім повернулися до мене і кажуть: «А у вас є знайомі, які захворіли?». Я кажу – «Так, у мене є. Я лікар, і займаюся легеневою патологією». Ось у таких персональних розмовах довіра до лікаря вища. Здалося, вони тоді навіть маску щільніше на обличчя натягнули. Але загалом у збільшенні цифр по захворюваності винні чиновники, які допустили таку ситуацію.

Головний санлікар з усіх екранів місяцями казав, який страшний вірус, а тоді з’являється на фото із президентом без маски у кав’ярні, коли обмеження на прийом клієнтів у приміщенні ще не зняли.

Я родом із міста Прилуки Чернігівської області. Там поряд є селище міського типу Ладан, де є завод, що випускає великі пожежні машини. Люди навесні в цьому населеному пункті садили картоплю учотирьох на городі. Приїхала поліція й склала протокол на хазяїна садиби за недотримання правил карантину, бо ті були на городі без масок.

«На початку пандемії тести робили хіба комусь обраному, а зараз тестують вже набагато більше категорій громадян»

А як все ж щодо тестів? Їх стали робити більше?

Так, тут відіграє роль і краща діагностика. Скажімо, коли за СРСР західні країни звітували про статистику щодо якоїсь хвороби, у нас в той час була статистика зовсім інша. Але це не тому, що у нас менше хворіли. А тому, що у нас немало хвороб просто не діагностували.

На сьогодні рівень діагностики коронавірусу став кращий, аналізи стало робити простіше. Всі пам’ятають, як на початку пандемії тести робили хіба комусь обраному, а в приватних лабораторіях ціни були просто захмарні. Зараз ситуація змінилася, і тестують вже набагато більше категорій громадян – від тих, хто поступає в лікарні на планові операції на серці до працівників компаній, яких тестують за кошт роботодавця. Зараз лікарі стали більш «озброєні», і мабуть всі вже знають, що експрес-діагностика нічого не дає. Всі концентруються на ПЛР, на імуноферментних дослідженнях.

На жаль, через популізм політиків часто люди стали вірити якимось непрофесіоналам. Блогерам, які не мають відношення до медицини, наприклад. Зараз в соцмережах безліч людей хоче висловитися про коронавірус, та й на телебаченні коментують те, в чому не розбираються. А від цього страждають люди, бо перестають вірити в загрозу й ходять без масок. Я кажу багатьом пацієнтам: «якщо у вас зламався унітаз, ви ж не кличете лікаря його полагодити? Чому тоді вірите тим, хто каже щось про COVID-19, але в медицині не розбирається?». Я з повагою ставлюся до експертів, але до справжніх, які розбираються у своїй темі. На жаль, у нас таких дуже мало.

«Навіть після появи такої загрози як коронавірус чиновники не почали думати про медицину як про пріоритетну галузь»

Зараз все менше говорять про те, чи вистачає в лікарнях ШВЛ, чи можуть лікарі на місяцях лікувати хворих на коронавірус. Але ці проблеми нікуди не поділися.

Коронавірус показав героїзм і професіоналізм наших лікарів. Це не тому, що я хочу похвалити колег. Це реально правда. Згадайте 2014 рік, коли почалася війна з Росією. Україна бойових дій до того не вела, і військові хірурги фактично були вже цивільними лікарями, які лікували виразку, холецистит, проте не лікували бойові травми. Деякі лікарі інших спеціальностей не вміли надавати допомогу при травмах. Але за уже короткий період часу лікарі навчилися рятувати життя.

Я в той час зустрівся із тодішнім керівником МОЗ, казав йому: «якщо почнеться серйозна заворуха, ми будемо мати багато трупів. Хірурги на війні повинні мати досвід надання першої допомоги». Ми зробили виїзний десант разом із кафедрою військової хірургії, із кафедрою торакальної хірургії академії післядипломної освіти імені Шупика. З’їздили в кілька опорних лікарень неподалік фронту. Це, і багато ініціатив колег і волонтерів допомогли, й зараз наші фахівці заткнуть за пояс багатьох колег із провідних західних держав.

Подібна ситуація склалася із лікуванням коронавірусної інфекції. У нас є потенціал, але якщо у медицині нічого не зміниться, то ентузіазм лікарів згасне. Гадаю, талановиті фахівці й далі будуть виїздити за кордон. На жаль, навіть після появи такої загрози як коронавірус чиновники не почали думати про медицину як про пріоритетну галузь, не змінили свого загального ставлення до медицини, інакше би починали зміни на краще.

Як зараз берегтися людям від COVID-19, коли про карантин все менше думають?

Тут треба зрозуміти, що електронні термометри, якими вимірюють температуру в супермаркетах, не діють. Вони несуть хіба формальний характер, бо дають велику похибку. Я не раз міряв температуру звичайним ртутним термометром, а тоді мені міряли в супермаркеті, й результат був суттєво іншим.

На жаль, як би нам не було жарко, треба все ж і далі ходити в масках. Треба й далі використовувати антисептики. Як би нам не хотілося протилежного, але треба дотримуватися соціальної дистанції. Якщо ви йдете по вулиці сам, маску носити не треба. Але якщо ви сидите у приміщенні з великою кількістю людей, то в масці треба бути обов’язково.

Інша справа, що дотримуватись дистанції просто неможливо зробити у транспорті. Особливо коли маршрутка їздить раз на годину і набивається вщент. Мають бути прийняті рішення на місцевому рівні про збільшення рухомого складу, зміну графіку роботи підприємств. Це мають бути не рекомендаційні постулати, а накази. Бо в Україні є особливість – що не заборонено, те дозволено. Тому, на жаль, рекомендації не всі сприймають всерйоз. Натомість люди мають зрозуміти, що їхнє здоров’я – у їхніх руках.

Посилання на джерело

[slideshow_deploy id=’11355’]