Лікарями не народжуються - ними стають в КМУ! | NO ONE IS BORN A DOCTOR! BECOME ONE AT KMU!

Звіт про конференцію «Місце народної і нетрадиційної медицини в паліативній допомозі»

Київський жовтень у цьому році видався дуже гарним. Парки та алеї вкриті розкішним багряним листям, нарешті після холодного й дощового вересня засвітило сонечко. Дерева, перед тим як завмерти на кілька довгих зимових місяців, отримують останнє тепло і тішать нас своєї красою. Саме на такий час припадає Всесвітній день паліативної та хоспісної допомоги, який відзначають щорічно у другу суботу жовтня з ініціативи Всесвітнього альянсу паліативної допомоги (The Worldwide Palliative Care Alliance, WPCA), щоб звернути увагу суспільства на медичні, соціальні, практичні та духовні потреби людей, які мають невиліковні захворювання.

Саме до цього дня була приурочена науково-практична конференція «Місце народної і нетрадиційної медицини в паліативній допомозі», що відбулася 10 та 11 жовтня. Сам термін «паліативна допомога» є поки не зовсім звичним для пересічного вуха, як і споріднений з ним – «хоспісна допомога», проте маємо надію, що поступово вони обидва природно увійдуть до словника сучасного українця.

Нагадаємо, паліативна допомога (від фр. palliatif та лат. pallium — покривало, плащ) — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їх сімей, які зіткнулися з проблемами загрозливого для життя захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці та лікуванню болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки. Хоспісна ж допомога – це широкий комплекс медико-соціальних та психотерапевтичних заходів, що надаються людині, яка вмирає, в кінці життя — як правило, в останні кілька місяців. Не відкидаючи цієї дефініції, можна вважати, що хоспісну допомогу (хоспісну медицину) можна також розглядати, як одну з організаційних форм паліативної медицини. 
Організаторами конференції виступили: МОЗ України, ДП «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини МОЗ України», ДВНЗ «Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика», ПВНЗ «Київський медичний університет УАНМ», ВГО «Українська Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», ВГО «Асоціація фахівців з народної і нетрадиційної медицини України», благодійні організації «Карітас Австрія» та «Карітас Відень», а також ХОБВ «Соціальна служба допомоги».
У перший день конференції говорили про досягнення та проблеми у сфері паліативної допомоги. Василь Михайлович Князевич, голова правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, а також ректор Київського медичного університету УАНМ презентував стратегію розвитку системи паліативної допомоги в Україні до 2022 року. Він особливо наголосив на необхідності запровадження нормативно-правової бази та визначення системи фінансування у сфері паліативної медицини. На завершення свого виступу Василь Михайлович запропонував аудиторії переглянути уривок документального фільму під назвою «Останній концерт для донечки», героїня якого є пацієнткою хоспісу у м. Сімферополь. Надзвичайно сумний, але світлий фільм задав настрій решті пленарного засідання, на якому також представили доповіді про роль та місце комплементарних методів у реабілітаційній медицині (доповідач – Лисенюк В.П.), фармакотерапевтичні та немедикаментозні підходи в паліативній медицині (Губський Ю.І.), рефлексотерапію в паліативній допомозі невиліковним хворим (Коваленко О.Є), реабілітацію пацієнтів, що перенесли геморагічний інсульт (Андріюк Л.В). 

konf1

Після завершення першого пленарного засідання слухачам запропонували вибір між двома інформаційними секціями, перша з яких стосувалася власне методів народної та нетрадиційної медицини в клінічній практиці та в паліативній і хоспісній допомозі, а інша – обговорення досвіду реалізації проекту «Рука допомоги – догляд на завершальному етапі життя за невиліковно хворими та особами похилого віку, що залишилися без опіки в Молдові та Україні». Доповідачами останньої стали організатори проекту з української, австрійської та молдавської сторін. Вони розповіли про те, як спільними зусиллями організували навчання та роботу виїзних бригад, що протягом останніх трьох років надавали допомогу важко і смертельно хворим пацієнтам у двох містах України – Харкові й Чорткові, та в столиці Молдови – Кишиневі. В рамках конференції учасники заслухали звіт про проведене соціальне дослідження впливу еміграції молоді з України та Молдови на катастрофічне зростання кількості літній людей, залишених напризволяще у цих країнах. Всі учасники проекту представили яскраві звітні презентації, та поділились думками про те, як проект змінив їхнє життя та життя їхніх громад.

konf2

Друга половина першого дня конференції була присвячена проведенню майстер-класів із застосування методів народної та нетрадиційної медицини в клінічній практиці і в паліативно-хоспісній допомозі. Слухачі мали змогу ознайомитися із методами фітотерапії, аюрведичної медицини та медицини мислеобразів в контексті допомоги паліативним хворим.
Із методів народної медицини, що можуть використовуватися в паліативній медицині, під час другого дня конференції були представлені наступні: астропсихологія як метод профілактики та реабілітації, класична акупунктура при лікуванні мікрогенераторною інформотерапією. Загалом, усі доповідачі зійшлися на тому, що методи альтернативної медицини можуть бути надзвичайно корисними при допомозі людям із важкими діагнозами. 
Під час другого дня виступили й іноземні гості – Доктор Гаральд Ретшицеггер, головний лікар організації «Карітас» Віденської архієпархії, та Мартін Сорге – колишній керівник служби по догляду мобільного хоспісу «Карітас» у м. Відні та духівник Євангельсько-Лютеранської Церкви в Австрії. Пан Ретшицеггер наголосив на важливості міждисциплінарної та мультипрофесійної спільної роботи в паліативній допомозі, а пан Сорге, в свою чергу, поділився досвідом організації роботи денних центрів хоспісної та паліативної допомоги. 
На завершення другого дня відбулося урочисте закриття конференції, під час якого було оголошено про створення робочої групи, яка працюватиме над прийняттям резолюції конференції. Крім того, були заслухані звіти головуючих на сесійних засіданнях. Усі погодилися, що робота протягом останніх двох днів була дуже плідною, а організатори висловили сподівання на те, що паліативна та хоспісна медицина й надалі розвиватиметься в нашій країні, уже в якісно новому руслі, і люди, що не мають надії на видужання, зможуть, подібно до багряних осінніх дерев, отримати трохи тепла перед настанням зими їхнього життя.